WELCOME

Соціа́льна педаго́гіка — галузь педагогіки, що вивчає закономірності соціально-культурної адаптації людини, групи, суспільства з метою гармонізації, гуманізації їх взаємовідносин на внутрішньо-, між- та надособовому рівні. Соціальна педагогіка є галуззю педагогіки. Основна категорія яку вона розглядає — соціалізація особистості (входження особистості в соціальне середовище, прийняття норм, цінностей та правил цього середовища).


Метою діяльності соціального педагога є: створення сприятливих умов для особистісного розвитку дитини (фізичного, соціального, духовно - морального, інтелектуального), надання комплексної соціально - педагогічної допомоги у саморозвитку та самореалізації в процесі соціалізації, а також захист дитини (соціальна, психолого - педагогічна, етична) в його життєвому просторі.

Основні напрями роботи соціального педагога:
1. Перевірка відвідування занять учнями.
2. Складання соціального паспорта сімей учнів.
3. Профілактичні бесіди з учнями, які знаходяться на посиленому психолого – педагогічному супроводі та їх батьками.
4. Участь в роботі Ради профілактики, адміністративних нарадах, семінари, педради і т.д.
5. Взаємодія з відповідними службами ( ЦСССДМ, ССД, КМ).
6.Допомога у розвитку індивідуальних здібностей учнів.
7.Надання соціально - психологічної допомоги та підтримки учням, батькам.
8.Охорона і захист прав неповнолітніх.
9.Вивчення умов життя і розвитку дітей, планування та аналіз результативності соціально - педагогічної роботи.
10.Соціально - правова просвіта вчителів, учнів і їх батьків, профілактика конфліктів, правопорушень.
11.Проведення благодійних акцій, надання матеріальної, соціальної, педагогічної, консультативної допомоги сім'ям.
12.Виявлення і робота з неблагополучними сім'ями.
13. Вирішення проблем сирітства та опікунства.
14.Організація відпочинку та оздоровлення дітей пільгових категорій у канікулярний період.
Отже, здійснюються заходи щодо соціального захисту дітей і соціального розвитку особистості учня ПТНЗ.

Соціальний педагог працює з різними категоріями:
• Малозабезпечені, багатодітні сім’ї;
• Сім’ї, які знаходяться в складних життєвих обставинах;
• Учні, які знаходяться на посиленому психолого – педагогічному супроводі
• Учні, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС
• Діти - сироти та діти, які позбавлені батьківського піклування
• Діти — інваліди
• Діти, батьки яких працюють за кордоном (або іншому регіоні країни)
• Діти, що мають проблеми в навчанні, труднощі в спілкуванні, адаптації
• Талановиті та обдаровані

В своїй соціально-педагогічної діяльності соціальний педагог керується такими основними 
нормативно-правовими документами:
- Конвенцією ООН про права дитини;
- Конституцією України;
- Цивільним, Сімейним, Кримінальним кодексом;
- Законом України "Про освіту";

Відмінність соціального педагога і психолога
Соціальний педагог – це фахівець по роботі з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який створює сприятливі соціальні умови для розвитку і соціалізації особистості дитини.
Психолог зорієнтований на внутрішній світ дитини. Соціальний педагог допомагає дитині соціалізуватися, знайти своє місце в суспільстві та бути корисним для інших.
Офіційно професія «соціальний педагог» з'явилася в нашій країні порівняно нещодавно, що й досі породжує деяку плутанину в суспільстві. Найчастіше соціального педагога плутають із практичним психологом. Без сумніву, ці фахи пов’язані між собою. Проте принциповою відмінністю професійної діяльності соціального педагога від роботи психолога є активна позиція першого по відношенню до дитини, що опинилась в складних життєвих обставинах. Психолог допомагає дитині або родині, як правило, тоді, коли до нього звернулися. Нав'язувати допомогу, втручатися у внутрішній світ без запрошення він не може, та й в психологічній роботі це є неефективним. Соціальний педагог не лише має право, але і зобов'язаний втручатися в ситуацію. Це робиться у випадках, коли життя і здоров'я дитини в небезпеці. Наприклад, при жорстокому поводженні із застосуванням фізичного і психічного насильства в сім'ї або при байдужому відношенні до дитини, коли їй нема чого їсти.


Що робить соціальний педагог в навчальному закладі?
1) Проводить соціальну діагностику (вивчає та оцінює особливості учнів, групи чи учнывського колективу в цілому, досліджує мікросередовище, особливості сім’ї та сімейного виховання,  особливості мікрорайону, джерела негативного впливу на дітей і підлітків):  
На основі власних соціальних досліджень соціальний педагог допомагає спрогнозувати, а отже, попередити посилення негативних сторін проблеми окремої дитини.
2) Консультує з соціальних питань:
3) Здійснює профілактичну роботу щодо попередження негативних явищ:





Ролі соціального педагога
Соціальний педагог покликаний попередити проблему,  своєчасно виявити  та усунути причини, які сприяють її виникненню, забезпечити превентивну профілактику різноманітних негативних явищ (морального, фізичного, соціального характеру), відхилень у поведінці людей, їх спілкуванні і, таким чином, оздоровити оточуюче їх мікросередовище. Тому він повинен відігравати різноманітні соціальні ролі і змінювати їх у практичній діяльності в залежності від ситуації і характеру проблеми, що вирішується. Це можуть бути ролі:
 -   Посередника між дітьми і дорослими, між сім’єю і державними службами, організаціями і закладами, які повинні піклуватися про духовне, фізичне і психічне  здоров’я дітей та підлітків;
-  Адвоката: захисника інтересів, законних прав людини та її сім’ї; забезпечує соціальну справедливість, намагаючись допомогти людям реалізувати свої здібності, дати можливість використати свої знання та навики;
- Учасника спільної діяльності дітей, підлітків і дорослих та одночасно організатора цієї діяльності (робота соціального педагога спрямована на спонукання людини до дії, ініціативи, творчості);
- Помічника своїм клієнтам у вирішенні їх проблем, допомагати людям розширити їх компетенцію і розвинути здібність самим вирішувати свої проблеми;
-  Наставника сім’ї, дітей, молоді, оточуючих їх людей (соціальний педагог «супроводжує» сім’ю, турбується про її здоров’я, моральні, загальнолюдські цінності, про своєчасне вирішення проблем, що виникають);
-  Конфліктолога, допомагає попереджувати і вирішувати конфліктні ситуації своїх клієнтів;
- Аніматора, спонукає людину до дії, сприяючи встановленню взаємовигідної взаємодії між особистістю і суспільством;
- Експерта в постановці соціального діагнозу і визначенні методів компетентного втручання, соціальної роботи з конкретним клієнтом;
- Суспільного діяча, підтримуючи, розвиваючи та очолюючи соціальні ініціативи громадян, спрямовані на оздоровлення оточуючого середовища.
Професійна діяльність соціального педагога  - це комплекс взаємопов’язаних напрямів діяльності (виховна, навчальна, розвиваюча, соціокультурна, комунікативна, організаторська тощо), спрямованих на різні  об’єкти, для здійснення яких необхідні певні професійні знання, вміння і навики, а також професійно важливі якості.

Соціальний педагог у своїй діяльності виконує такі функції:
-    діагностичну:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об¢єднань;  досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім¢ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей та підлітків;
-   прогностичну:
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
-  консультативну:
дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об¢єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах;
-  захисну:
 забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (служби у справах неповнолітніх, міліції, суди тощо);
-  профілактичну:
переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
-   соціально-перетворювальну:
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
-  організаційну:
координує діяльність та взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог маєбути цікавим для оточення.
На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту.




Якості соціального педагога, визначені професійним стандартом:
уміння слухати інших з розумінням і цілеспрямованістю;
уміння знайти інформацію та зібрати факти, необхідні для підготовки соціальної історії, оцінки ситуації;
уміння створювати і розвивати взаємини, що сприяють успішній професійній діяльності;
вміння спостерігати та інтерпретувати вербальну і невербальну поведі­нку, застосовувати знання з соціальної педагогіки або практичної психології, з теорії особистості та діагностичні методи;
вміння активізувати зусилля підлеглих (індивідів, груп, спільноти) з вирішення власних проблем, викликати довіру з їхнього боку;
вміння обговорювати гострі теми в позитивному емоційному тоні і без вираження погроз;
  вміння розробляти новаторські рішення проблем підлеглих;
вміння виявляти потреби для визначення терапевтичних залежностей;
вміння вести дослідження або інтерпретувати висновки досліджень і положень професійної літератури;
вміння забезпечувати і налагоджувати взаємини між конфліктуючими індивідами, групами;
вміння забезпечувати міжвідомчі зв'язки;
вміння інтерпретувати і виявляти соціальні потреби та ознайомлювати з ними відповідні органи (адміністрація, фінансові органи, суспільні організації»).
Крім того:
високий професіоналізм, компетентність з широкого кола проблем, високий рівень загальної освіти і культури (в тому числі і культури духовної), володіння суміжними спеціальностями та знаннями з педагогіки, психології, юриспруденції тощо;
доброта, любов до людей, душевність, доброзичливість, чуйність, готовність прийти на допомогу, бажання прийняти чужий біль на себе, милосер­дя, людяність, уміння співпереживати, емпатія;

  комунікабельність, товариськість, уміння правильно зрозуміти людину і поставити себе на її місце, гнучкість та делікатність, тактовність у спілкуванні,  вміння слухати, здатність підтримати іншого і стимулювати його на розвиток власних сил, уміння викликати довірливе ставлення до себе, орга­нізаційні здібності.

Пам'ятайте: 
"Кожна людина - це книга, треба тільки зуміти прочитати її".


ПОСИЛАННЯ:


Комментарии